Практично кожен підприємець, до якого приходила фактична перевірка, бачив один і той самий наказ. Підстава: «у зв’язку з отриманою інформацією, в рамках проведеного аналізу, яка свідчить про можливі порушення». Предмет: майже дослівно переписаний перелік із Податкового кодексу — обіг готівки, розрахункові операції, касові операції, ліцензії, трудові відносини.

Що саме і про кого саме «свідчить» ця інформація, у наказі не сказано ніколи. Тож постає закономірне питання: чи має податкова пояснити, чому вона прийшла саме до вас? І чи можна оскаржити перевірку, якщо наказ написано загальними словами?

Коротка відповідь: сам наказ може бути написаний загально, але за ним обов’язково має стояти конкретна інформація саме про вас. Якщо її немає, перевірка незаконна, а штрафи за її результатами можна скасувати. Нижче пояснюємо, як до цього прийшов Верховний Суд.

Що закон вимагає зазначити в наказі

Вимоги до наказу визначає пункт 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (ПКУ). Копія наказу, яку вам пред’являють перед фактичною перевіркою, повинна містити:

дату видачі та найменування контролюючого органу;
найменування та реквізити платника податків (для ФОП — прізвище, ім’я, по батькові);
адресу об’єкта, якщо перевірка проводиться не за місцем реєстрації;
мету і вид перевірки;
підстави для проведення перевірки, визначені ПКУ;
дату початку, тривалість перевірки та період діяльності, що перевіряється;
підпис керівника (заступника, уповноваженої особи) та печатку контролюючого органу.

Разом із наказом інспектори пред’являють направлення на перевірку та службові посвідчення. Якщо цих документів не пред’явили або їх оформлено з порушенням, це підстава не допускати інспекторів до перевірки.

Що може бути «підставою», визначає пункт 80.2 статті 80 ПКУ. Перелік закритий. Найчастіше податкова посилається на підпункт 80.2.2: «наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства». Інші підстави: скарга покупця (підпункт 80.2.3), неподання звітності за РРО (80.2.4), порушення, виявлені попередньою перевіркою (80.2.6), інформація про неоформлених працівників (80.2.7) тощо.

Позиція Верховного Суду: у наказі достатньо посилання на норму

У 2024 році це питання розглянула Судова палата з розгляду справ щодо податків Касаційного адміністративного суду. Метою було виробити «єдині підходи до оцінки правомірності наказів про призначення фактичних перевірок» (постанова від 26.03.2024 у справі № 420/9909/23).

Висновок палати для платників невтішний. Наказ не можна вважати протиправним лише через те, що в ньому:

не розкрито зміст отриманої інформації;
не названо норми, які ймовірно порушив платник;
не наведено доказів порушення.

За словами суду, посилання на підпункт 80.2.2 ПКУ є «мінімально допустимим обсягом інформації». Сам цей підпункт нібито містить і правову, і фактичну підставу перевірки. А наказ, який палата визнала законним, містив саме таке звичне для ДПС формулювання: «у зв’язку з наявною податковою інформацією, отриманою в рамках проведеного аналізу, яка свідчить про можливі порушення».

У подальшому Верховний Суд не раз повторював цю позицію. Зокрема, у справах № 380/11701/24 від 30.10.2025 і № 520/7463/25 від 19.02.2026 він вказав, що достатньо коректного посилання на підпункт ПКУ та на доповідну записку, яка стала підставою для наказу.

Висновок для підприємця: сам по собі аргумент «у наказі написано загально» у суді не спрацює. Але це лише перша половина відповіді.

Але: підстава має існувати і стосуватися саме вас

У тій самій постанові палата розмежувала два різні питання: «наявність підстав для проведення перевірки» і «достатність відображення підстав у наказі». Загальне формулювання допустиме лише тоді, коли за ним реально стоїть інформація. І ця інформація, за словами суду, має вказувати на «ймовірні, засновані на обґрунтованих припущеннях» порушення саме цього платника. Суд має право перевірити, чи така інформація була.

У 2025–2026 роках Верховний Суд перетворив цю можливість на обов’язок судів:

Справа № 300/670/25, постанова від 16.12.2025 (реєстр). ФОП отримав штраф понад 2,5 млн грн. Доповідна записка, на яку посилалася податкова, не містила відомостей про джерело інформації, її зміст і зв’язок із платником. Документа, на який вона посилалася, у справі не було. ВС вказав: без цього не можна висновувати, що підстава для перевірки була. Те, що наказ належно вручили продавцю, «саме по собі не підтверджує наявність матеріальних підстав» для перевірки. Справу повернули на новий розгляд.
Справа № 340/3794/25, постанова від 06.08.2026 (реєстр). Тут ВС сформулював критерій найчіткіше. Суди зобов’язані «не обмежуватися формальним посиланням на наявність відповідних документів». Вони мають встановити, чи містить інформація «опис конкретних фактичних порушень, допущених безпосередньо позивачем», і чи дозволяє вона «однозначно пов’язати ймовірне порушення з конкретним суб’єктом господарювання». Наказ ВС назвав актом індивідуальної дії з «гарантійною функцією» для платника.

У справі 340/3794/25 підставою для перевірки був загальний лист ДПС України від 03.07.2024, розісланий усім обласним управлінням. Суди нижчих інстанцій визнали його достатньою підставою. ВС ці рішення скасував, бо суди не перевірили, чи стосувався лист саме цього ФОП, і направив справу на новий розгляд.

Підсумок: загальна формула в наказі допустима, але загальна інформація за нею — ні. Циркуляр «посилити контроль за торгівлею технікою» або аналітична довідка без фактів про конкретного підприємця не є підставою для перевірки.

Кейс: штраф 700 тис. грн скасовано через безпідставну перевірку

Як це працює на практиці, добре видно з рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 24.09.2026 у справі № 460/10452/26 (реєстр).

Що сталося. У березні 2026 року податкова перевірила магазин техніки, який належить ФОП — платнику єдиного податку 2 групи. За ненадання документів про облік і походження товару підприємцю нарахували штраф 700 830 грн за статтею 20 Закону про РРО.

Чим була підстава перевірки. Наказ спирався на підпункт 80.2.2 ПКУ «у зв’язку з отриманою інформацією». На вимогу суду податкова показала, що саме це за інформація. Виявилося, що це доповідна записка 2026 року. Вона посилалася лише на загальний лист ДПС України від 03.07.2024 про посилення контролю за продажем «сірої» техніки Apple. Той лист написали за мотивами публікації на YouTube-каналі.

Що вирішив суд. Суд застосував постанову ВС у справі 340/3794/25 і дослідив зміст листа. Він дійшов висновку, що лист «не містить жодного опису конкретних фактичних порушень, допущених безпосередньо Позивачем». Отже, підстав для перевірки не було. Це порушення суд визнав «істотним (фундаментальним)», тобто самостійною підставою для скасування штрафу. Додатково суд встановив, що інспектори не довели, що вимагали документи під час перевірки. Штраф скасовано повністю.

Варто звернути увагу: формально наказ у цій справі виглядав цілком типово. Проблема була не в тексті наказу, а в тому, що за ним не було жодної інформації про цього підприємця.

Рішення ухвалено судом першої інстанції і може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Де загальні формулювання не проходять: хто саме перевіряється

Підстава в наказі може бути сформульована загально, але платник податків — ні. Верховний Суд вимагає, щоб наказ дозволяв визначити особу, обсяг і межі перевірки «без обґрунтованих сумнівів».

Справа № 380/26084/24, постанова ВС від 09.06.2026 (реєстр). У наказі замість ФОП була вказана торгова назва магазину електроніки. ВС вказав, що комерційна назва «не є суб’єктом податкових правовідносин». Такий наказ порушує принцип індивідуальності акта, а всі результати перевірки незаконні. ВС сам скасував штраф на 1,09 млн грн.
Справа № 520/7463/25, постанова ВС від 19.02.2026. Тут платник програв. Прізвища ФОП у наказі теж не було, але магазин і його адресу було визначено однозначно, тож суд не визнав це істотним недоліком.

Різниця між цими справами — у фактичних обставинах: чи за наказом можна без сумнівів встановити, кого саме перевіряють. У справі 380/26084/24 підприємець орендував лише одне з торгових місць у павільйоні і не допустив інспекторів, пославшись саме на цей недолік наказу.

Якщо інспекторів уже допустили: що можна оскаржити

Більшість підприємців допускають інспекторів до перевірки, не читаючи наказ уважно. Це не позбавляє права на захист, але змінює його спосіб.

Сам наказ після допуску окремо оскаржити не можна. Велика Палата ВС (справа № 816/228/17, 08.09.2021) визнала, що наказ є актом одноразового застосування, який вичерпує свою дію після допуску інспекторів.
Але на порушення при призначенні перевірки можна посилатися, оскаржуючи її результати, тобто податкове повідомлення-рішення або рішення про штраф. Допустили ви інспекторів чи ні, значення не має.
Порушення має бути істотним, тобто впливати або об’єктивно могти вплинути на висновки податкової. Дрібні дефекти оформлення штраф не скасують. Відсутність законних підстав для перевірки судова палата у справі 420/9909/23 прямо навела як приклад істотного порушення. І це логічно: не було б перевірки — не було б і штрафу.

Обов’язок довести, що підстава для перевірки існувала, лежить на податковій (частина друга статті 77 КАС України). Саме вона має показати суду доповідну записку і документ, на який вона спирається.

Що робити підприємцю: короткий чекліст

Під час перевірки

Вимагайте копію наказу, направлення і службові посвідчення. Сфотографуйте їх.
Перевірте, чи в наказі зазначений саме ви (ПІБ ФОП або назва компанії, РНОКПП або код ЄДРПОУ), а не лише вивіска магазину. Також перевірте адресу, дати, підпис і печатку.
Зверніть увагу, на який підпункт пункту 80.2 ПКУ посилається наказ, і чи є в ньому номер доповідної записки чи іншого документа.
Довіреній особі запишуйте перевірку на відео. Зафіксуйте, які документи у вас фактично вимагали і в якій формі.

Після перевірки

Подайте заперечення на акт і додайте до них усі документи, які маєте.
Запитайте в податкової копії доповідної записки та документа, який став підставою для перевірки. У суді можна заявити клопотання про їх витребування.
Оцініть зміст цих документів. Чи надійшла інформація від державного органу або органу місцевого самоврядування? Чи є в ній конкретні факти саме про вас? Чи не є це загальний циркуляр або давній лист?
В позові про скасування штрафу викладіть дві лінії: безпідставність перевірки та суть нарахованого порушення. Суд оцінює підстави перевірки першими, але може розглянути і суть.

Строки тут короткі. Заперечення на акт подаються протягом 10 робочих днів з дня його отримання, тож краще залучати юриста одразу після перевірки.

Висновок

Податкова не зобов’язана пояснювати в самому наказі, чому вона прийшла саме до вас. Посилання на підпункт 80.2.2 ПКУ і загальна формула про «отриману інформацію» Верховний Суд вважає достатніми.

Але вона зобов’язана мати таке пояснення і довести його в суді. Потрібна конкретна інформація від державного органу або органу місцевого самоврядування, яка описує ймовірне порушення саме вашого бізнесу. Загальний лист, циркуляр чи «аналітика» без фактів про вас такою інформацією не є. Тому перевірка на такій підставі, а разом із нею штраф, може бути визнана незаконною.

Якщо до вас прийшла фактична перевірка або ви отримали акт чи штраф за її результатами, звертайтеся в Prolex Finance. Ми перевіримо наказ і підстави перевірки, підготуємо заперечення та представимо ваші інтереси в суді.

📞 +380 98 293 03 20 · ✉️ info@prolexfinance.com.ua

Наказ на фактичну перевірку: чи має податкова пояснити, чому прийшла саме до вас