З розвитком ринку віртуальних активів все більше підприємців намагаються знайти законний механізм приймання оплати у криптовалюті з подальшим зарахуванням гривневих коштів на банківський рахунок фізичної особи – підприємця.
Найпоширенішою моделлю є використання сервісів криптоеквайрингу. Покупець оплачує товар криптовалютою, сервіс автоматично конвертує цифровий актив у гривню, і на рахунок підприємця надходять виключно гривневі кошти.
Ця обставина нерідко створює у підприємців враження, що коли на рахунок зараховується лише національна валюта, податкових ризиків не існує. Свіжа індивідуальна податкова консультація ДПС показує, що це не так.
Позиція ДПС
У індивідуальній податковій консультації від 19 травня 2026 року № 2900/ІПК/99-00-24-03-03 ДПС розглянула звернення фізичної особи – підприємця другої групи єдиного податку, яка планувала підключити сервіс криптоеквайрингу Whitepay: покупець оплачує товар криптовалютою, сервіс конвертує її у гривню, а підприємець отримує на рахунок вже готові гривневі кошти, не володіючи і не оперуючи криптовалютою напряму.
Відповідь ДПС побудована на двох тезах.
По-перше, криптовалюта наразі не має визначеного правового статусу в Україні — немає нормативної бази для її класифікації. Закон України «Про віртуальні активи» від 17.02.2022 № 2074-IX хоч і прийнятий, але не набув чинності, оскільки набуття чинності прив’язане до змін до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій з віртуальними активами, яких досі не ухвалено.
По-друге, з цього ДПС виводить висновок: якщо криптовалюта не є законним платіжним засобом, то розрахунок нею відрізняється від грошової форми, якої вимагає пункт 291.6 статті 291 Податкового кодексу України для платників єдиного податку першої – третьої груп (окрім е-резидентів третьої групи).
Наслідок, на думку ДПС, прямий: відповідно до підпункту 4 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, платник єдиного податку, який допустив негрошовий спосіб розрахунків, зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за періодом, у якому це відбулося.
Варто зауважити: відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і формально стосується лише заявника. Проте вона чітко демонструє підхід, який контролюючий орган застосовує до аналогічних моделей розрахунків.
Правовий аналіз Prolex Finance: чи є ця позиція безспірною?
Формальна логіка ДПС витримана: за відсутності правового статусу криптовалюти податкова не визнає розрахунок нею грошовим і застосовує найсуворіше тлумачення норми. Але саме тут, на нашу думку, і виникає слабке місце позиції контролюючого органу.
Проблема ототожнення різних правовідносин. У описаній схемі підприємець ніколи не отримує криптовалюту у своє розпорядження — він не володіє нею, не продає і не обмінює її. Юридично його розрахунок з покупцем завершується надходженням безготівкової гривні від платіжного сервісу на рахунок в українському банку.
ДПС, по суті, переносить на продавця форму розрахунку, яку обрав покупець на своєму етапі взаємодії з платіжним сервісом — хоча це вже інші правовідносини, які продавець не контролює і стороною яких не є. Інакше кажучи, ключове питання не в тому, чи є крипта грошима, а в тому, чи правильно ДПС визначила предмет і сторони розрахунку.
Це принципово інша площина аргументації, ніж та, яку розглянула податкова. Не “чи крипта — це гроші”, а “чи є взагалі розрахунок криптовалютою між покупцем і продавцем, якщо продавець отримує виключно гривню від третьої особи — платіжного сервісу”.
Чому це має значення. Аргумент “крипта не є законним платіжним засобом” сьогодні відстояти складно — він, по суті, безспірний, поки немає профільного регулювання. А от аргумент про правильність кваліфікації самої операції — набагато сильніша позиція для захисту, оскільки він не заперечує норму права, а ставить під сумнів застосування цієї норми до конкретного ланцюжка розрахунків.
Де ця позиція вразлива. Варто чесно визнати: податкові органи та суди в умовах відсутності профільного регулювання схильні застосовувати доктрину переваги суті над формою (ст. 4 ПКУ) і оцінювати операцію як єдиний господарський ланцюжок “товар → крипта → гривня”, а не як два окремі правочини.
Не рятує ситуацію і спроба оформити операцію як окрему послугу з конвертації чи продажу криптовалюти — якщо джерелом крипти був саме покупець в оплату за товар, податкова, найімовірніше, побачить той самий зв’язок і кваліфікує це як приховану негрошову оплату.
Інша річ — якщо крипта є особистим інвестиційним активом підприємця, придбаним поза межами господарської діяльності. У такому разі її продаж не зачіпає умов перебування на спрощеній системі, хоча й підпадає під оподаткування доходів фізичної особи на загальних підставах.
Чому це становить ризик для бізнесу
Багато підприємців вважають, що залучення криптопосередника повністю усуває ризики, оскільки кінцевим результатом є зарахування гривні. Такий висновок передчасний.
Ризик стосується не лише можливого донарахування податкових зобов’язань. Підпункт 4 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПКУ прямо передбачає: якщо контролюючий орган встановить факт застосування іншого способу розрахунків, ніж передбачено пунктом 291.6 статті 291 ПКУ, платник єдиного податку зобов’язаний перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за періодом порушення.
На практиці це означає ретроспективний перегляд: перехід на загальну систему і донарахування податків (ПДФО, військовий збір, за потреби — ПДВ) відбувається не з моменту виявлення порушення, а з періоду, коли воно фактично відбулося — навіть якщо перевірка проходить через один-два роки після операції. До моменту виявлення підприємець весь цей час фактично працює з прихованим податковим боргом, який контролюючий орган може виявити під час документальної перевірки чи аналізу банківських виписок.
Тому модель розрахунків із залученням криптопосередника не можна оцінювати виключно через призму того, яка валюта врешті надійшла на рахунок. Контролюючий орган досліджує весь ланцюг господарської операції — походження коштів, роль кожного учасника розрахунку та економічну суть операції в цілому.
Висновок
Індивідуальна податкова консультація № 2900/ІПК/99-00-24-03-03 демонструє, що ДПС оцінює операції з криптоеквайрингом значно ширше, ніж просте надходження гривні на рахунок підприємця. Водночас, як показує наведений вище аналіз, ця позиція не є абсолютно безспірною — насамперед щодо кваліфікації предмета та сторін розрахунку — і саме тут відкривається простір для юридичного захисту інтересів бізнесу.
Поки Закон № 2074-IX «Про віртуальні активи» не набув чинності, будь-яка модель, у якій крипта фігурує в ланцюжку оплати товару чи послуги, залишається зоною підвищеного ризику для платників єдиного податку першої – третьої груп. Це тимчасова прогалина в регулюванні, а не постійна заборона — але до законодавчих змін кожну конкретну модель варто оцінювати індивідуально, з урахуванням структури платіжного сервісу, походження активу та документального оформлення операцій, а не покладатися на загальне припущення про “безпечність” гривневого зарахування.
Команда Prolex Finance аналізує подібні моделі розрахунків і допомагає оцінити податкові ризики до того, як вони перетворяться на донараховані зобов’язання.