Українці активно купують, продають і зберігають криптовалюту — за різними оцінками, це мільйони людей. При цьому переважна більшість власників криптоактивів і навіть частина бізнесу щиро переконана, що в Україні «вже є закон про крипту» і питання регулювання закрите. Розбираємо, що з цього правда, а що — поширена помилка, яка може коштувати грошей.
Міф 1. «В Україні вже є закон про крипту — все врегульовано»
Закон України «Про віртуальні активи» № 2074-IX справді існує: його ухвалила Верховна Рада ще 17 лютого 2022 року, Президент підписав, закон офіційно опубліковано. Але це ще не означає, що він діє.
У прикінцевих положеннях закону прямо записано: він набирає чинності з дня набрання чинності законом про відповідні зміни до Податкового кодексу щодо оподаткування операцій з віртуальними активами. Такого податкового закону досі немає — профільний законопроєкт № 10225-д лише пройшов перше читання 3 вересня 2025 року і станом на сьогодні готується до другого. Тобто базовий закон про крипту існує на папері вже понад чотири роки, але юридично «спить».
Міф 2. «Раз закон не діє — крипта в Україні фактично заборонена»
Ні. Володіти криптовалютою, купувати й продавати її за гривню, обмінювати одну криптовалюту на іншу, дарувати чи передавати у спадок — усе це не заборонено ні зараз, ні до набрання чинності законом № 2074-IX. Пряма кримінальна чи адміністративна заборона на сам факт володіння криптоактивами в українському законодавстві відсутня.
Проблема інша: поки закон не діє, у власників криптоактивів немає чіткого спеціального механізму захисту прав — наприклад, зрозумілого порядку визнання права власності на криптовалюту в суді, оцінки її як майна при спадкуванні чи поділі майна подружжя. Це не заборона, а правова невизначеність.
Міф 3. «Можна розрахуватися криптовалютою за товар чи послугу, якщо обидві сторони згодні»
Це найпоширеніша й водночас найризикованіша помилка. Частина 7 статті 4 закону № 2074-IX встановлює прямо:
«Віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги)».
Це узгоджується і з Конституцією (грошова одиниця України — гривня) та законом «Про Національний банк України», який забороняє обіг грошових сурогатів як засобу платежу. Тобто оплата криптовалютою за каву, послуги фрилансера чи оренду — це не «сіра зона», а пряме порушення чинної норми, навіть попри те, що сам закон про крипту загалом ще не набрав чинності (ця конкретна логіка спирається на діючі норми Конституції та закону про НБУ, а не лише на 2074-IX).
Легально можна лише купувати й продавати віртуальні активи за гривню (та в окремих випадках — за інші валютні цінності) і обмінювати їх між собою — тобто ставитися до крипти як до активу для інвестування, а не як до альтернативних грошей.
Міф 4. «Раз спеціального закону немає — податки з крипти платити не треба»
Це небезпечне і хибне переконання. Відсутність спеціального податкового режиму не звільняє від оподаткування — вона просто означає, що діють загальні норми Податкового кодексу. Дохід фізичної особи від продажу чи обміну криптовалюти кваліфікується як «інший дохід» і оподатковується за стандартною ставкою: 18% ПДФО + 5% військовий збір (ставка військового збору діє з 1 грудня 2024 року) — разом 23% від доходу, без будь-яких пільг чи спеціальних правил обліку, які пропонує ще не ухвалений законопроєкт № 10225-д.
Показово, що сам законопроєкт передбачає для власників криптоактивів пільговий перехідний період — ставку 5% на конвертацію в гривню протягом першого року дії закону. Тобто ті, хто зараз ігнорує декларування «бо закону ще немає», ризикують заплатити більше за загальними правилами й наразитися на донарахування та штрафи, коли податкова почне системно перевіряти такі операції.
Міф 5. «Коли ухвалять закон — усе запрацює одразу»
Навіть після ухвалення й підписання податкового закону ринок не запуститься миттєво. Знадобляться:
- підзаконні акти НКЦПФР і НБУ — порядок видачі дозволів, вимоги до постачальників послуг, правила публічної пропозиції токенів;
- запуск державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів — за законом, на це відведено 6 місяців з моменту набрання чинності;
- перехідний період для застосування штрафів — санкції діятимуть лише за порушення, вчинені через 3 місяці після запуску реєстру.
Тобто реалістичний горизонт повноцінного запуску регульованого ринку — це щонайменше рік-півтора після ухвалення податкового закону, а не «наступного дня».
Що це означає на практиці
Поки триває цей перехідний період, і власникам криптоактивів, і бізнесу, який працює з віртуальними активами, варто діяти виважено вже зараз: фіксувати всі операції та договори, не використовувати крипту як засіб розрахунку за товари й послуги, враховувати чинні (нехай і загальні) правила оподаткування доходу та заздалегідь структурувати свою діяльність з урахуванням вимог, які майбутній закон точно введе — фінансовий моніторинг, ліцензування, звітність.
Якщо у вас є питання щодо оподаткування конкретних операцій з криптовалютою чи структурування бізнесу, пов’язаного з віртуальними активами, — звертайтеся за консультацією.